Персональный сайт

Алгебра 9 клас. Розв'язування вправ з теми "Теорія ймовірностей та початки математичної статистики"

Olesya — Mon, 05 May 2025 18:48:43 GMT

Скачати https://chekerenda.at.ua/urok_23.04.docx

Тема: Розв’язування задач і вправ

Мета: Формування предметних компетентностей

удосконалити вміння розв’язувати задачі на застосування основних понять теорії ймовірностей та статистики, а також задач НМТ.

Формування ключових компетентностей

формувати вміння робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах, зокрема в таблицях.
сприяти самовихованню старанності, відповідальності, упевненості у власних силах.

Тип уроку: удосконалення знань та вмінь учнів.

Обладнання: презентація, роздатковий матеріал

Хід уроку

Організаційний момент. Всім добрий день. Сподіваюся ви налаштовані на урок. Давайте подивимося на скільки? Подивіться будь ласка на картинку і скажіть номер картинки який підходить сьогодні до вашого стану.

Перевірка домашнього завдання. Чи виконали домашнє завдання? Чи все було зрозумілим?

Повідомлення теми уроку. На сьогоднішньому уроці ми будемо готуватися до контрольної роботи і будемо розв’язувати вправи на тему яку вивчаємо.

Мотиваційний момент. Поштовхом для розвитку теорії ймовірностей стало

виникнення страхової справи, а саме з кінця XVII століття на науковій основі стало проводитися страхування від нещасних випадків і стихійних лих. Давайте поміркуємо, навіщо страховим компаніям використовувати теорію ймовірностей?

Нехай якийсь чоловік віком 40 років хоче застрахувати своє життя. Щоб знати, скільки взяти із застрахованого і скільки треба виплатити родичам у разі його смерті треба розрахувати, скільки людей віком 40 років залишаться живими через 5 або 10 років і скільки з них помре за цей час. Здається, що тут не можна що-небудь передбачити – адже ніхто не знає, коли він помре. Але виявляється, коли випадків багато, можна з певністю передбачити, яка кількість людей залишиться живими після 45 або 50 років. Тому, розглядаючи всю масу застрахованих, можна зробити дуже точне передбачення – тим точніше, чим більша кількість людей охоплена страхуванням. Аналогічно можна заздалегідь розрахувати необхідне в даному місті число пожежних команд або запаси зерна, які треба мати на випадок неврожаю.

Актуалізація опорних знань.

Даєте відповідь на запитання.

1. Яка подія називається вірогідною (достовірною)?

2. Дайте означення випадкової події.

3. Що ви знаєте про неможливі події.

4. Якою є ймовірність: а) неможливої події; б) вірогідної події?

5. Як знайти ймовірність випадкової події?

Яка це подія?

влучення в ціль під час пострілу;
виграш під час гри в лотерею;
програш під час гри у безпрограшну лотерею;
при підкиданні грального кубика випало менше ніж 10 очок;
із коробки з червоними і синіми кульками вийняли зелену кульку.

За допомогою якого правила суми чи добутку будемо розв’язувати задачу?

В їдальні є 3 перших і 5 других блюд. Скількома способами можна скласти обід? (добутку)
У магазині «Таврія» є 7 різних чашок та 3 різних блюдця. Скількома способами можна купити чашку з блюдцем? (добутку)
У змаганнях з біатлону беруть участь 11 команд. Скільки існує способів розподілити І, ІІ та ІІІ місця? (добутку)
У коробці знаходяться 8 синіх та 3 жовтих кульки. Тоді вибрати одну кульку: синю або жовту можна… (правило суми)
На тарілці лежать 5 овочів і 3 фрукта. Скількома способами з тарілки можна взяти один плід? (правило суми)

Чому дорівнює ймовірність даної події?

Яка ймовірність того, що після суботи настане неділя? (1)
Підкидається гральний кубик і фіксується кількість очок, що випали на верхній грані. Яка ймовірність того, що випало число, яке ділиться на 7? (0)
У мішечку 3 жовтих, 4 синіх і 5 зелених кульок. Навмання виймається одна кулька. Яка ймовірність того, що вона червона? (0)
Яка ймовірність того, що з ящика, в якому є 12 груш, навмання витягнули грушу? (1)

Удосконалення знань та вмінь учнів.

Учні дев’ятого класу здійснили опитування учнів нашої школи. Першими свої результати розкажуть ті хто побував у ролі психологів.

Завдання для групи «Психологи»

Група проводила ранкове опитування 40 учнів школи про настрій, з яким вони прийшли до школи і отримали такі результати......

Календарно-тематичне планування 6 клас та з алгебри і геометрії 11 клас

Olesya — Thu, 01 Dec 2016 15:27:01 GMT

скачати /kalendarne_6_klas_2016-2017_n.r..doc

Календарно-тематичне планування

з математики 6 клас

та алгебри і геометрії 11 клас

на 2016-2017 навчальний рік

Укладено відповідно до навчальної програми

Для загальноосвітніх навчальних закладів

5-9 класи

« Математика»

Затверджено МОН України

(наказ МОН від 01.07.2014 № 1/9-343

зі змінами лист МОН від 26.06.2015 № 1/9-305)

За підручником «Математика. 6 клас», Тарасенкова Н.А.

Календарно-тематичне планування уроків 6 клас

(140 год, 4 год на тиждень)

№ уро-ку	Кть год	Тема уроку	Параг-раф	Дата проведення уроку	Примітка
І семестр 1. Подільність натуральних чисел (10 годин)
1	1	Дільники та кратні натурального числа. Прості та складені числа	§ 1
2	2	Ознаки подільності на 2, 10 і 5	§ 2
3	2	Ознаки подільності на 2, 10 і 5	§ 2
4	2	Ознаки подільності на 3 і 9. *Самостійна робота.*	§ 3
5	2	Ознаки подільності на 3 і 9. *Самостійна робота.*	§ 3
6	2	Розкладання чисел на прості множники. Найбільший спільний дільник	§ 4
7	2		§ 4
8	1	Найменше спільне кратне	§ 5
9	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
10	1	Контрольна робота. «Подільність натуральних чисел»
2. Звичайні дроби (30 годин)
Звичайні дроби. Додавання і віднімання дробів. (14 годин)
11	1	Аналіз контрольної роботи.
12	2	Основна властивість дробу. Скорочення дробу.	§ 6
13	2	Основна властивість дробу. Скорочення дробу.	§ 6
14	4	Найменший спільний знаменник дробів. Зведення дробів до спільного знаменника. Порівняння дробів *Самостійна робота.*	§ 7
15
16
17
18	5	Арифметичні дії зі звичайними дробами. Додавання і віднімання дробів	§ 8
19
20
21
22
23	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
24	1	Контрольна робота «*Звичайні дроби. Додавання і віднімання дробів.»*
Арифметичні дії зі звичайними дробами. Множення і ділення. (16 годин)
25	1	Аналіз контрольної роботи
26	5	Арифметичні дії зі звичайними дробами. Множення дробів. Знаходження дробу від числа. *Самостійна робота.*	§ 9
27
28
29
30
31	5	Ділення дробів. Знаходження числа за його дробом. *Самостійна робота.*	§ 10
32
33
34
35
36	3	Перетворення звичайних дробів у десяткові. Нескінченні періодичні десяткові дроби. Десяткові наближення звичайного дробу	§ 11
37
38
39	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
40	1	Контрольна робота: « *Арифметичні дії зі звичайними дробами. Множення і ділення.*»
3. Відношення і пропорції (24 години)
	Пропорції. (10 годин)
41	1	Аналіз контрольної роботи
42	1	Відношення. Основна властивість відношення.	§ 12
43	2	Пропорція. Основна властивість пропорції. *Самостійна робота.*	§ 13
44	2		§ 13
45	2	Пряма пропорційна залежність.	§ 14
46	2	Пряма пропорційна залежність.	§ 14
47	2	Поділ числа у даному відношенні.	§ 15
48	2	Поділ числа у даному відношенні.	§ 15
49	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
50	1	Контрольна робота «Пропорції»
	Коло. Круг. Циліндр. Конус. Куля. Відсоткові розрахунки. (14 годин)
51	1	Аналіз контрольної роботи
52	2	Коло. Довжина кола. Круг. Площа круга. Круговий сектор.	§ 16
53	2	Коло. Довжина кола. Круг. Площа круга. Круговий сектор.	§ 16
54	2	Стовпчасті та кругові діаграми. *Самостійна робота.*	§ 17
55	2	Стовпчасті та кругові діаграми. *Самостійна робота.*	§ 17
56	2	Циліндр. Конус. Куля	§ 18
57	2	Циліндр. Конус. Куля	§ 18
58	4	Відсоткове відношення двох чисел. *Самостійна робота* Відсоткові розрахунки	§ 19
59
60
61
62	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
63	1	Контрольна робота «*Коло. Круг. Циліндр. Конус. Куля. Відсоткові розрахунки.»*
64	1	Аналіз контрольної роботи
ІІ семестр 4. Раціональні числа та дії з ними (64 години)
	Раціональні числа. (11 годин)
65	1	Додатні та від’ємні числа. Число нуль	§21
66	2	Координатна пряма	§22
67	2	Координатна пряма	§22
68	2	Протилежні числа. Модуль числа. *Самостійна робота.*	§23
69	2	Протилежні числа. Модуль числа. *Самостійна робота.*	§23
70	1	Цілі числа. Раціональні числа	§24
71	2	Порівняння раціональних чисел	§25
72	2	Порівняння раціональних чисел	§25
73	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
74	1	Контрольна робота «Раціональні числа»
75	1	Аналіз контрольної роботи
	Додавання і віднімання раціональних чисел. (13 годин)
76	5	Арифметичні дії з раціональними числами. Додавання раціональних чисел. Властивості додавання раціональних чисел. *Самостійна робота*	§26
77
78
79
80
81	5	Арифметичні дії з раціональними числами. Віднімання раціональних чисел. *Самостійна робота.*	§27
82
83
84
85
86	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
87	1	Контрольна робота « *Додавання* *і віднімання* *раціональних чисел*.»
88	1	Аналіз контрольної роботи
	Множення і ділення раціональних чисел. (12 годин)
89	5	Арифметичні дії з раціональними числами. Множення раціональних чисел. Властивості множення раціональних чисел. *Самостійна робота.*	§28
90
91
92
93
94	4	Арифметичні дії з раціональними числами. Ділення раціональних чисел	§29
95
96
97
98	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
99	1	Контрольна робота «*Множення* *і ділення* *раціональних чисел*.»
100	1	Аналіз контрольної роботи
	Рівняння. (16 годин)
101	3	Розкриття дужок. Подібні доданки та їх зведення. *Самостійна робота.*	§ 30
102
103
104	5	Рівняння. Основні властивості рівнянь. *Самостійна робота.*	§ 31
105
106
107
108
109	5	Розв’язування задач за допомогою рівнянь	§ 32
110
111
112
113
114	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
115	1	Контрольна робота «Рівняння»
116	1	Аналіз контрольної роботи
		Координатна площина. Графіки. (12 годин)
117	3	Перпендикулярні й паралельні прямі, їх побудова за допомогою лінійки і косинця	§ 33
118
119
120	3	Координатна площина. *Самостійна робота.*	§ 34
121
122
123	3	Приклади графіків залежностей між величинами	§ 35
124
125
126	1	Урок узагальнення і систематизації знань умінь та навичок.
127	1	Контрольна робота «*Координатна площина. Графіки.»*
128	1	Аналіз контрольної роботи
5. Повторення і систематизація навчального матеріалу (12 годин)
129	9	Подільність натуральних чисел
130		Додавання і віднімання звичайних дробів
131		Множення і ділення звичайних дробів
132		Відношення і пропорції. Відсоткові розрахунки. Самостійна робота.
133		Коло. Круг. Циліндр. Конус. Куля
134		Додавання і віднімання раціональних чисел
135		Множення і ділення раціональних чисел
136		Вирази. Рівняння. Розв’язування задач
137		Повторення. Перпендикулярні й паралельні прямі. Координатна площина. Приклади графіків
138	1	Підсумкова контрольна робота
139	2	Повторення і систематизація навчального матеріалу
140	2	Повторення і систематизація навчального матеріалу

5 клас нестандартний урок № 105

Olesya — Fri, 18 Mar 2016 16:54:49 GMT

/urok_105_matematika_5_klas.docx

5 клас нестандартний урок № 104

Olesya — Fri, 18 Mar 2016 16:53:55 GMT

/urok_104_matematika_5_klas.doc

Урок мандрівка 5 клас

Olesya — Tue, 01 Mar 2016 18:14:29 GMT

/urok-mandrivka.docx

Відкритий урок 5 клас Куб, прямокутний паралелепіпед, піраміда.

Olesya — Fri, 18 Dec 2015 17:36:46 GMT

/urok_mij.doc

/moja_prezentacija_na_sajt.ppt

Урок на тему : « Розв’язування вправ на тему прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда»

Мета уроку: продовжувати формувати поняття многогранника, прямокутного паралелепіпеда та його елементів, куба як окремого виду прямокутного паралелепіпеда, піраміди та її елементів; домогтися засвоєння властивостей граней та ребер прямокутного паралелепіпеда; сформувати вміння виконувати зображення прямокутного паралелепіпеда, обчислювати площу його поверхні;

- розвивати просторову уяву, пам'ять, логічне мислення ;

- виховувати наполегливість, охайність, естетичні смаки.

Задання:

Обладнання: презентація Power Point, підручник математика 5 клас Тарасенкова Н. А. , роздатковий матеріал.

Хід уроку

І Організаційний момент.(Я представилася, запитала хто відсутній, чи всі готові до уроку)

Діти сіли всі рівненько

Посміхнулися дружненько

Настрій на урок взяли

Працювати почали.

Добрий день, сьогодні до нас на урок завітав казковий герой Незнайко. Він дуже добрий хлопчик, тому вирішив вам подарувати подарунок, кубик Рубика прикрашений святковими гірляндами. Наш герой виміряв довжину ребра, зробив певні розрахунки та пішов до магазину купив 2 метри гірлянди, але йому не вистачило гірлянди, щоб прикрасити всі ребра кубика, давайте перевіримо де у своїх розрахунках помилився Незнайко.

Ребро кубика рівне 20 см,

10 ребер*20 см=200 см=2 м

Епіграф до уроку:

« Рано чи пізно кожна правильна математична ідея знайде своє застосування в тій чи іншій справі.»

О.М.Крилов

Розчарувавшись у своїх можливостях, Незнайко вирушив в подорож до королівста геометричних фігур. Щоб на власні очі побачити його жителів. Але нашого героя чекають різні випробування тож давайте допоможемо Незнайкові у його подорожі. Сідаємо в чарівний поїзд та рушаємо в дорогу.

Актуалізація опорних знань

Перша зупинка «Розумників»

1) Закінчіть речення:

1.Площа вимірюється у…..

2.Виміри прямокутного паралелепіпеда це -…..

3. Грані куба мають форму….

2)Усні вправи (передають естафету)

1.На рисунках зображені геометричні фігури.

Рис 1 рис2 рис 3 рис 4

Назвіть ці фігури. Назвіть вершини і сторони цих фігур. Яка фігура «зайва»?(рис 4 тому що не є просторовою фігурою).

2.Гунька накреслив квадрат і знайшов його периметр і площу. З'ясувалося: Р = 20 см, S = 36 см². Чи правильно він підрахував?

Молодці справилися з завданнями можемо рушати далі.

Зупинка 2 « Дізнайся більше»

Діти де ми зустрічаємо просторові фігури?

Прямокутний паралелепіпед : цеглина, морозиво, висотний будинок, блоки,акваріум, сірникова коробка.

Куб: кубик Рубика, куби камяної солі, ящик.

Піраміда: Єгицетські піраміди, Ейфелева вежа,пакетики чаю.

Поїхали далі

Зупинка 3 « Лісова» фізкультхвилинка.

Звучить музика .

Дітки встаньте будь ласка. Давайте своїми руками утворимо розгорнутий кут, прямий кут, тупий кут, гострий кут. Розверніться лицем до свого сусіда та разом із ним утворіть прямокутник, квадрат. Поверніться лицем до дошки, потягніться, вдихніть, видихніть, молодці сідайте на свої місця.

Зупинка 4 «Загадкова»

Роздаю на кожну парту розгортку куба. Необхідно знайти довжину всіх ребер, площу грані,суму площ всіх граней.

Рушаємо далі

Зупинка 5 « Привокзальна»

Завдання варіант 1	А	Б	В	Г
Прямокутний паралелепіпед має виміри 2 см, 8 см, 4 см. Знайдіть суму довжин усіх ребер.	45 см	32 см	86 см	56 см
Дано куб. Ребро якого дорівнює 5 см. Знайти суму площ усіх граней куба.	250 см²	125 см²	50 см²	150 см²
Обчисліть суму довжин усіх ребер піраміди ABCQ. Якщо AQ=BQ=CQ =5 см AB=BC=AC=3 см	24 см	34 см	12 см	45 см

Завдання варіант 1	А	Б	В	Г
Прямокутний паралелепіпед має виміри 2 см, 8 см, 4 см. Знайдіть суму довжин усіх ребер.				56 см
Дано куб. Ребро якого дорівнює 5 см. Знайти суму площ усіх граней куба.				150 см²
Обчисліть суму довжин усіх ребер піраміди ABCQ. Якщо AQ=BQ=CQ =5 см AB=BC=AC=3 см	24 см

Завдання варіант 2	А	Б	В	Г
Прямокутний паралелепіпед має виміри 3 см, 7 см, 5 см. Знайдіть суму довжин усіх ребер.	54 см	23 см	68 см	60 см
Дано куб. Ребро якого дорівнює 6 см. Знайти суму площ усіх граней куба.	268 см²	124 см²	200 см²	216 см²
Обчисліть суму довжин усіх ребер піраміди ABCQ. Якщо AQ=BQ=CQ =6 см AB=BC=AC=4 см	30 см	37 см	18 см	55 см

Завдання варіант 2	А	Б	В	Г
Прямокутний паралелепіпед має виміри 3 см, 7 см, 5 см. Знайдіть суму довжин усіх ребер.				60 см
Дано куб. Ребро якого дорівнює 6 см. Знайти суму площ усіх граней куба.				216 см²
Обчисліть суму довжин усіх ребер піраміди ABCQ. Якщо AQ=BQ=CQ =6 см AB=BC=AC=4 см	30 см

Молодці і з цим завданням ми справилися

Зупинка 6 « Королівство геометричних фігур»

Ось ми і дібралися до цього чарівного королівства. Чи сподобалася вам наша подорож?

Діти давайте пригадаємо, які геометричні фігури ми сьогодні на уроці згадували.

Пограємо в асоціації слово «геометрична фігура».

Я дуже задоволена уроком. Дуже дякую вам за урок!!!

Домашнє завдання № 767 Розвяжіть математичний кросворд

Питання кросворду

Його форма у коробки сірників і дошки.
Перемноживши сусідні сторони прямокутника ми дізнаємося його…
Відношення розмірів предметів на малюнку, до їх величини в реальності.
Він складається із чисельника знаменника та риски.
“Бік” прямокутного паралелепіпеда.
Сполучає протилежні сторони прямокутника.
10 сантиметрів.
Тоненька, але довга геометрична фігура.
Сума усіх сторін.
Рівна лінія, що не має кінців.
Одна сота частина будь-чого.
Він вимірює кути.
Його отримуємо після будь-якої арифметичної дії’.
Два множники і…

Заява на участь у конкурсі " Учитель року -2016"

Olesya — Wed, 09 Dec 2015 13:34:43 GMT

Голові організаційного комітету

1-ого всеукраїнського туру

Всеукраїнського конкурсу

" Учитель року - 2016"

Чекеренди Олесі Сергіївни

вчителя математики

Борбинської загальноосвітньої

школи І - ІІІ ступенів

+380978613568

chos1985@ukr.net

Заява

Прошу дозволити взяти участь у 1-ому всеукраїнському турі Всеукраїнського конкурсу " Учитель року - 2016" .

З умовами проведення конкурсу ознайомлена.

Матеріали для участі у відбірковому (заочно-дистанційному) етапі розміщено на веб-сайті chekerenda.at.ua.

08.12.2015 р.

Опис досвіду Чекеренда О. С.

Olesya — Wed, 09 Dec 2015 12:51:37 GMT

презентація досвіду /prezentacija_dosvidu_na_sajt.ppt

/opis_dosvidu_chekerenda_o.s..doc

Нестандартні форми і методи навчання на уроках математики як ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

Провідна педагогічна ідея досвіду: створення умов для активізації пізнавальної діяльності творчої особистості на уроках математики за допомогою нестандартних форм і методів навчання, для самореалізації її можливостей, бажань, прагнень та розвитку, логічного мислення і вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Під- твердити, що правильно організовані форми нестандартного навчального процесу можуть стати ефективним засобом подолання труднощів,пов’язаних з різним темпом навчання і рівнем успішності дітей.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:ак- туальність педагогічного досвіду визначається впливом нестандартних методів навчання на пізнавальну діяльність учнів, на розвиток їх мислення, пізнання власних нахилів та здібностей. Важливою умовою активізації пізнавальної діяльності є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності, вироблення позитивного ставлення до того, що пізнається і до самого процесу навчання. Робота спрямована на реалізацію успішного використання новітніх технологій, набуття досвіду, власного творчого потенціалу,формування в учнів математичної компетентності, вміння мислити і творити в нестандартних ситуаціях.

Науково-теоретична база досвіду: теоретичною основою досвіду є ряд нормативних документів: Указ Президента від 30.09.2010 №926 « Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»; Закон України «Про загальну середню освіту», «Про освіту», «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХI столітті», Концепція загальної середньої освіти; «Державні цільові соціальні програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року»; указ Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»;методичні рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту про вивчення математики та стрижневих векторів регіональної системи освіти; Постанова Кабінету Міністрів України №1392 від 23.11.2011р. «Про затвердження Державного стандарту базової і загальної середньої освіти»; нетрадиційні педагогічні технології і особисто орієнтований та гуманно-особистий підходи навчально-пізнавальної діяльності учнів. Науково-педагогічні принципи: репродуктивний; пояснюваль- но-ілюстративний; діалогічний; проблемно-пошуковий; ігровий; творчий; інформаційний .Принцип відповідності змісту освіти та діяльності закладу освіти.

Стисла анотація досвіду:сучасна педагогіка і психологія спрямовують свої зусилля на те, щоб виявити здібності, можливості та потреби кожного учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Одним із шляхів досягнення цієї мети є впровадження таких методів, засобів і організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо. Мова йде про інновації в педагогіці – відкриття нових форм, методів та засобів педагогічної діяльності; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем навчання і виховання. Цінність їх полягає в тому, що освітня, розвиваюча та виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.

Використання нестандартних форм і методів навчання мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культурі спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів. Сучасний вчитель має свободу вибору в своїх діях. Як творча особистість відшукає індивідуальний творчий підхід до кожної дитини для актуалізації пізнавальної діяльності. Не всі діти мають однакові розумові здібності, не всі здатні сприймати той об'єм матеріалу, який повинні засвоїти, тому завдання кожного вчителя - зробити навчальну діяльність кожного учня посильною, доступною, цікавою. Урізноманітнити навчальний процес, зробити його цікавішим дозволяють нестандартні форми організації навчальної діяльності. Передумовою до вивчення будь-якої теми є правильно сформульована проблемна ситуація, пояснення може супроводжуватись мультимедійним супроводом, використанням міжпредметних зв’язків, загадок, парадоксів, історичних довідок. Під час узагальнення навчального матеріалу використовую таблиці, графіки, схеми, кросворди. Домашні завдання – диференційовані за складністю, формою, видами робіт.

На своїх уроках, для кращого засвоєння матеріалу та стимулювання інтересу до вивчення предмету використовую досить часто ігрові форми організації пізнавальної діяльності. Уроки у формі змагань та ігор, конкурсів, турнірів, естафет, вікторин - гарно сприймаються учнями середньої ланки; уроки-репортажі, презентації, конференції, дискусії – учнями 10-11 класів. Математичні естафети,конкурси та інші дидактичні ігри допомагають робити процес навчання більш цікавим та захоплюючим.

Аналіз досвіду і результатів роботи підтвердили, що використання нестандартних методів на уроках математики позитивно впливає на зростання творчої продуктивної діяльності учнів, стимулює підвищення інтересу до математики та запропоновані методи роботи сприяють розвитку логічного мислення, творчості, ініціативності.

Результативність впровадження досвіду: учні з задоволенням приймають активну участь в позакласних заходах з математики, шкільних олімпіадах, математичних турнірах.

Взяла участь у конкурсі Ярмарка педагогічної творчості у 2014-2015 н.р., керівник математичного гуртка для учнів 5-6 класів «Математична логіка». Створено сайт chekerenda.at.ua на якому викладено деякі розробки моїх уроків, робота на тему «Нестандартні форми і методи роботи на уроках математики для активізації пізнавальної діяльності» та інші методичні і правові статті для полегшення роботи вчителя. Проведено предметний тиждень з математики в березні 2015 року.

Позакласний захід з математики для учнів 5 класу "Математична дуель"

Olesya — Tue, 01 Dec 2015 05:14:17 GMT

/matematichna_duel.doc

Позакласний захід з математики для учнів 5 класу "Математична дуель"

Мета: перевірити і закріпити знання учнів з математики за 5 клас; розвивати інтерес до математики, збудити прагнення більше знати, розуміти; розвивати творчі і інтелектуальні здібності учнів; виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги, відповідальності за доручену справу.

Хід гри.

Ведучий. Доброго дня, шановні!

Вітає математика

Сьогодні щиро вас.

Математична дуель сьогодні

Відбудеться у нас.

Зібрались дві команди –

Розумники-знавці,

Хоч досвіду немає,

Вони всі – молодці!

Командам нашим успіхів

В дуелі побажаємо.

І відповідей правильних

Від них усіх чекаємо.

Учитель. Пропонуємо математичну дуель, яка складається з чотирьох раундів, між учнями 5 класу.

Далі вчитель оголошує склад журі і надає слово командам для привітання (повідомлення назви, ознайомлення з емблемою та девізом).

І раунд “Далі…далі…далі”

Команди по черзі і без підготовки відповідають на 10 теоретичних

запитань протягом 2хв. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом.

Запитання першій команді

Які називаються числа, якими ми користуємося при лічбі? (Натуральні)
Скільки сантиметрів в 1м? (100см)
Скільки точок можна побудувати на прямій? (Безліч)
Третій місяць канікул? (Серпень)
Як називається трикутник, у якого є прямий кут? (Прямокутний)
Рівні відрізки мають рівні …(довжини)
Сума всіх сторін. (Периметр)
Запис в якому використовують числа, букви,знаки арифметичних дій і дужки називається …?(буквений вираз)
Який кут називається прямим? (90˚)
Що означає масштаб 1 : 200000 ?

Запитання другій команді

Яке з натуральних чисел найменше?( 1 )
Скільки 1км має метрів? (1000м)
Сформулюйте правило множення і ділення на розрядну одиницю 10, 100, 1000 … .
Що таке периметр? (Сума всіх сторін)
Який найменший місяць року? (Лютий)
Що таке пряма?(фігура яка немає ні початку ні кінця)
Як називається вираз, який містить невідоме? (Рівняння)
Назвіть властивості додавання.(Переставна, сполучна, розподільна)
Що таке середнє арифметичне?
Що використовують для знаходження відстані на карті? (Масштаб)

Журі підбиває підсумки І раунду.

ІІ раунд”Цікаві задачі із скриньки”

Капітани по черзі підходять до скриньки і витягають звідти задачі, яких там є 8. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Задача 1.

Що важче 1кг заліза чи 1 кг пуху? (Рівні)

Задача 2.

У ящику було 9 куль. Всі, крім 7 забрали. Скільки куль залишилося в ящику? (7)

Задача 3.

Летіла дика качка по краю села. Скільки важить 1 кг зелених яблук, коли надворі весна? (1 кг)

Задача 4.

Під яким кущем сидить заєць під час дощу? (Під мокрим)

Задача 5.

У сім’ї 4 сини. Кожен з них має 1 сестру. Скільки дітей в сім’ї? (5)

6. Задача

Професор ліг спати о 20.00.Будильник наставив на 9.00 ранку. Скільки годин буде спати професор? (1 год.)

Задача 7.

Як звали батька Василя Івановича? (Іван)

Задача 8.

Кірпіч важить 2 кг. В ящику лежить 3 кірпіча. Скільки важить 1 кірпіч?(2 кг)

Журі підбиває підсумки ІІ раунду.

ІІІ раунд”Гонка за лідером”

А зараз ми будемо розв’язувати задачі і приклади, які стосуються безпосередньо математики 5-го класу.

1.Знайти середнє арифметичне чисел 3 , 5, 8, 4.

2.Обчисліть:

9840 : 1230 = (8)

12180 : 42 = (290)

56000 : 800 = (7)

3.Порівняйте числа:

5 см 50 мм ; 12 дм 24 см ; 15 хв 180 с .

4. Розв’жіть рівняння:

1 ∙ х = 230 ; 2676 ∙ х = 0.

5.Від задуманого числа відняли 16, різницю помножили на 7,до результату додали 40 і отримали число 103. Яке число задумали?

6. Спростіть вираз:

11а + 10а=

14с – 12с=

25р – 13р=

Визначте координати точок на малюнку.

8. Запишіть число вісім мільйонів сорок дві тисячі.

Журі оцінює третій раунд (максимальна оцінка – 3 бали).

ІV раунд ”Конкурс капітанів”

Капітани отримують по три запитання, кожне з яких оцінюється в 1 бал.

Запитання першому капітану:

Чи можна при множенні отримати 0?
Скільки прямих можна провести через дві точки?
Як знайти довжину відрізка, якщо відомо довжина його частин?

Запитання другому капітану:

1.Чи можна при діленні отримати 0?

2.Сформулюйте переставну властивість додавання.

3.Як обчислити значення буквеного виразу?

Журі підбиває підсумки ІV раунду(максимальна оцінка – 5 балів) і всієї гри.

Ведучий.

Сьогодні п’ятикласники

Не витрачали час.

Тому є й кандидати

Для нагород у нас.

Хто розв’язав без помилок

Задачі вікторини,

Сюрприз солодкий буде

Одержувати нині.

Дуель закінчено.

Нам можна далі йти,

І до нової мети

Програми перейти.

Всі добре працювали,

Старались, як могли,

Немає переможених –

Тут всі перемогли.

Бажаю математику

Вам вчити добре й далі.

Так, щоб могли отримати

Ви золоті медалі.

Досвід роботи з теми"Нестандартні форми і методи роботи на уроках математики для активізації пізнавальної діяльності"

Olesya — Thu, 26 Nov 2015 20:11:31 GMT

/kursova_robota_2003.doc

Зміст

Вступ 4

Розділ І. Поняття активізації навчальної діяльності.

1.1.Роль основних психологічних процесів у навчанні 6

1.2.Принципи активізації пізнавальної діяльності 7

1.3.Використання можливостей сучасного уроку математики

для активізації пізнавальної діяльності учнів 9

Розділ ІІ. Нестандартні форми навчання - як один з видів навчання учнів.

2.1. Урок як основна форма організації навчання 15

2.2.Cуть нестандартних форм діяльності при викладанні

математики 18

2.3.Класифікація нетрадиційних педагогічних технологій 19

2.4.Особливості нетрадиційних форм уроків в сучасній

школі 21
2.5. Шляхи використання нетрадиційних форм навчання 22

2.6.Ефективність застосування нетрадиційних форм навчання 28
2.7.Нестандартний урок як форма організації навчання 29

Розділ ІІІ.Розробка методики нестандартних форм навчання учнів

основної школи на уроках математики

3.1. Розробка та проведення уроку-казки 36

3.2. Розробка й проведення уроку – гри 37

3.3. Розробка й проведення лабораторно-практичних робіт 40

Розділ ІV.Нестандартні методи на уроках математики

4.1.Суть нестандартних методів, які використовуються на уроках

математики 43

4.2.Вплив нетрадиційних методів на мотивацію навчального

процесу 47

Висновок 50

Використана література 52

Додатки 53

Вступ

"Для досягнення визначних наукових успіхів потрібно мати не тільки рідкісний талант, але також надзвичайну силу характеру, терпіння, мужність, правдолюбство..."

Джеймс Франк

Одним з основних завдань сучасної школи є підготовка учнів до життя в сучасному техногенному суспільстві В період формування особистості школярів, оберігаючи їх природну індивідуальність, необхідно зосереджувати зусилля на вихованні в учнів впевненості, віри в свої можливості, компетентність, ініціативність, співробітництво, навички роботи в колективі, розвиток логічного мислення, бачення проблем та прийняття рішень щодо їх подолання, одержання і використання інформації, самостійне навчання, планування своєї діяльності, розвиток комунікативних навичок.

Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності.Зрозуміло, що персональний вектор розвитку кожного учня не завжди збігається з напрямком руху у велику науку: не всім бути Ейнштейнами. Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Зацікавити учнів математикою, навчити їх працювати творчо, розвивати їх мислення та природні здібності - основне завдання сучасної школи. Тому нестандартні форми і види роботи вчителя на уроках і в позаурочний час дають змогу розвивати логічне мислення учнів, розвивати індивідуальні і пізнавальні здібності кожної дитини, виховувати в учнів впевненість, віру в свої можливості, взаєморозуміння в класному колективі, що характеризується залучення всіх учнів до спільної діяльності.

Головне завдання вчителя – створити такі умови на уроці, за яких дитина, виконуючи навчальне завдання, несподівано для себе доходить висновку, що розкриває всю красу процесу пізнання. Для цього педагог у навчальному процесі повинен використовувати різноманітні методи симулювання навчальної діяльності.

Основний аспект повинен ставитися на творчу співпрацю вчителя та учнів.

Розділ І. Поняття активізації навчальної діяльності.

1.1.Роль основних психологічних процесів у навчанні

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності , розвиток інтересу до навчання. У педагогічних дослідженнях найчастіше активізацію пізнавальної діяльності розглядають, як таку організацію сприйняття навчального матеріалу учнями, при якій засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв’язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою, конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних точок зору. Також, відмічається, що активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів тактичних дій для досягнення усвідомлених цілей.

Активність учнів виражається через запитання прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість. Тому можна виділити певні рівні активності учня в навчальній діяльності.

1.Низький – вчитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує як розв’язується завдання, а учень слухає, записує пригадує повідомлене.

2.Середній – завдання розв’язуються спільними зусиллями вчителя і учнів; учні залучаються у частковий пошук.

3.Високий – самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання.

Головна мета активізації – формування активності учнів, підвищення якості навчально-виховного процесу.

У педагогічній практиці використовують різні шляхи активізації навчальної діяльності, основні у тому числі – різноманітні нестандартні форми, методи, засоби, та вибір їх поєднань, які стимулюють активність і самостійність учнів. Найбільш активізуючий ефект, під час занять, дають ситуації, у яких учні самі повинні: відстоювати свою думку;брати участь у дискусіях і обговореннях;ставити питання своїм товаришам та вчителям; рецензувати відповіді своїх товаришів; оцінювати відповіді й письмові роботи товаришів; займатися навчанням відстаючих; пояснювати слабшим учням незрозумілі місця; самостійно вибирати посильне завдання; знаходити кілька варіантів можливого рішення проблеми; створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій;вирішувати пізнавальні завдання шляхом комплексного застосування відомих їм способів вирішення.

1.2.Принципи активізації пізнавальної діяльності

При виборі тих чи інших методів необхідно передусім прагнути продуктивності результату. При цьому від учня не лише зрозуміти, запам’ятати, відтворити отримані знання, а й уміти ними оперувати, застосовувати в практичній діяльності, розвивати, адже рівень продуктивності навчання залежить від рівня активності навчально-пізнавальної діяльності учня.

Пинцип проблемності.

Шляхом послідовно дедалі складніших завдань чи запитань створення у мисленні учня таку проблемну ситуацію, для виходу з якої йому бракує наявних знань, і він мусить сам активно формувати нові знання з допомогою вчителя і з допомогою інших учнів, виходячи з свого чи чужого досвіду, логіки. Особливість застосування цього принципу у тому, що повинно спрямувати на рішення відповідних специфічних дидактичних завдань: руйнація невірних стереотипів, формування прогресивних переконань, економічного мислення.

Принцип забезпечення максимально можливої адекватності навчально-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань.

Суть цього принципу у тому, щоб організація навчально-пізнавальної діяльності учнів за своїм характером максимально наближається до реальної діяльності. Це й повинно забезпечити разом із принципом проблемного навчання перехід від теоретичного осмислення нових знань до практичного осмислення.

Принцип взаємонавчання.

Для успішної самоосвіти необхідні як теоретична база, так і уміння аналізувати та узагальнювати явища, факти, інформацію; вміння творчо підходити до поставлених завдань; здатність робити висновки з своїх та чужих помилок; вміти актуалізувати і розвивати знання та вміння.

Принцип індивідуалізації.

Це організація навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей учня. Усе це вимагає застосовувати такі форми й ефективні методи навчання,котрі за можливості враховували б індивідуальні особливості кожного учня, тобто реалізувати принцип індивідуалізації процесу.

Принцип самонавчання.

Цей принцип дозволяє індивідуалізувати пізнавальну діяльність кожного учня з урахуванням їхнього особистого активного прагнення до поповнення й удосконалення власних знань і умінь, вивчаючи самостійно додаткову літературу, одержуючи консультації.

Принцип мотивації

Активність як самостійної, так і колективної діяльності можна лише за наявності стимулів. Тож у числі принципів активізації особлива увага відводиться мотивації навчально-пізнавальної діяльності. Головним у початку активної діяльності мусить бути не вимушеність, але бажання вирішити проблему, пізнати щось, довести.

Принцип дослідження проблем

Процес вивчення того чи іншого явища чи проблеми повинні за всіма ознаками носити дослідницький характер. Це є ще одним істотним принципом активізації навчально-пізнавальної діяльності: принцип дослідження досліджуваних труднощів і явищ.

1.3.Використання можливостей сучасного уроку математики для активізації пізнавальної діяльності учнів

Розумова активність учнів у процесі навчання математики має особливе значення у формуванні понять, осмислені їх, практичному застосуванні й особливо оперувати цими поняттями. Розглянемо методи та форми роботи для реалізації цих цілей: груповий метод під час розв’язання задач. Робота в парах. Різні форми роботи з книжкою. Застосування різних видів заохочень. Самостійні роботи із застосуванням аналогій, порівнянь, карток інструкцій і консультацій.

Використання на уроках елементів історизму, зацікавленості (уроки-казки, уроки-подорожі, уроки-кросворди і т.д.). Використання проблемних ситуацій. Виклад матеріалу блоками.

Робота з підручником.

Широкі можливості активізації учнівської діяльності на різних етапах і рівнях дає робота з підручником.

Основні види роботи з підручником:

Складання плану прочитаного.

Конспектування прочитаного.

Зіставляння змісту тексту з поясненням вчителя.

Порівняння і узагальнення матеріалів кількох параграфів.

Пошук відповідей на поставлені питання.

Виділення в тексті основних структурних елементів.

Систематизація викладених фактів, класифікація понять.

Самостійне вивчення невеликого розділу тексту.

Робота з малюнками, таблицями, схемами.

Виконання за описом у підручнику спостережень і дослідів.

Усні вправи як одна із форм роботи на уроці математики.

Однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної самостійної роботи учнів на уроках математики є систематичне виконання усних вправ на всіх етапах навчання. Учитель повинен орієнтуватися на те, що, виконуючи усні вправи, учні не тільки здобувають обчислювальні навички, а насамперед, закріплюють теоретичні знання, тренують увагу і пам'ять. Зважаючи на те що усне опитування на уроках математики є однією з основних форм оперативної перевірки знань і вмінь учнів, його треба використовувати на кожному уроці: під час перевірки домашнього завдання, актуалізації знань із нового матеріалу, фронтального опитування, планового, тематичного обліку знань, а також під час контролю. Зокрема, вдало підібрана система усних вправ сприяє розвитку логічного мислення учнів, підвищує їхню математичну культуру, формує навички тотожних перетворень, підвищує творчу активність, привчає до уважності, формує вміння планувати свою діяльність.

Усні вправи можна розділити на такі види:

Умова вправи сприймається на слух, і після її виконання учні, нічого не записуючи, повідомляють результат.

Учні читають умову вправи (з підручника або дошки), а розв'язують задачу усно.

Учні, розглянувши рисунок і коротку умову задачі з геометрії, усно знаходять усі необхідні співвідношення між елементами зображеної фігури й надають відповідь.

За умовою задачі учні складають відповідний схематичний рисунок геометричної фігури або графіка функції, або стислу умову текстової задачі, а розв'язання виконують без записів.

Учням із початковим рівнем навчальних досягнень можна запропонувати повторити розв'язання завдань, що попередньо були розглянуті в класі. Такий диференційований підхід сприяє мобілізації уваги й спонукає до активної участі в роботі не тільки сильних, але й слабких, неуважних учнів.

За допомогою усних вправ з геометрії на готових кресленнях можна розв'язати дидактичні задачі на: формування навичок застосовувати відповідні теореми до розв'язування задач; засвоєння теоретичних знань із поточного матеріалу; організація навчальної самостійної роботи учнів у процесі розв'язування задач; розвиток мовлення учнів.

Усні вправи з геометрії на готових рисунках допомагають заощадити час, збільшити обсяг матеріалу, що розглядається на уроці, підвищити ефективність уроку, оскільки не витрачається час на виконання креслення.

Отже, усні вправи мають, різне дидактичне призначення, їх можна розділити на такі три групи:

вправи для актуалізації опорних знань;

вправи для сприйняття й свідомого осмислення матеріалу;

вправи на застосування набутих знань.

Вправи першої групи вчитель може використовувати перед поясненням нового матеріалу, їх можна вважати підготовкою до сприйняття теоретичного матеріалу, вони полегшують вивчення нових понять, тверджень, властивостей.

Вправи другої групи сприяють глибокому усвідомленню вивченого матеріалу, допомагають учням засвоїти ту або іншу тему. Такі вправи доцільно використовувати після пояснення нового матеріалу, коли учень утомився й можна попрацювати усно. Одночасно вчитель має можливість перевірити глибину засвоєння нового матеріалу. Вправи третьої групи дають можливість застосовувати набуті знання. Виконання таких вправ сприяє формуванню вмінь і навичок, розвиває логічне мислення, творчі здібності.

Готуючись до уроку, потрібно ретельно відбирати матеріал, систематизувати його, продумувати перехід від одного завдання до іншого відповідно до мети навчання. Під час складання системи завдань і визначення форм організації усної роботи вчитель повинен ураховувати індивідуальну підготовку учнів, схильність й здатність до усних обчислень.

Необхідно розуміти, що особливо вагоме значення мають усні вправи для формування свідомого засвоєння означень, законів і властивостей арифметичних дій, степенів, логарифмів тощо. На простих, але різноманітних прикладах учні повинні відпрацьовувати навички використання властивостей і законів, що вивчаються. Іноді буває досить тільки змінити порядок дій, виконати кілька найпростіших перетворень, що спираються на означення, основні властивості математичного поняття, і розв'язання прикладу значно спрощується.

Вчителю треба пам'ятати, що фундаментом для подальшого засвоєння будь-якої теми є сформовані обчислювальні навички. Формуванню обчислювальних навичок сприяють раціональні прийоми обчислення. Під час складання завдань для усної роботи необхідно також враховувати вікові особливості дітей. На уроках у середній ланці можна застосувати нестандартний запис усного рахунку, а також усний рахунок у вигляді змагань, усний рахунок з елементами ігрової діяльності . Так, у п'ятому класі можна застосувати «Математичне лото», причому не завжди лото повинен виготовляти сам учитель. Іноді, наприкінці вивчення теми, учням можна запропонувати самостійно виготовити «Математичне лото». Зазвичай учні з ентузіазмом виконують таку роботу, а ще з більшим азартом грають у «лото» на уроці, обмінюючись, картками. один з одним. Самостійно виготовляючи «Математичне лото», учні повторюють тему, що вивчили; вчаться виділяти в ній головне; відбираючи завдання, аналізують та систематизують їх. Скласти завдання складніше, ніж його розв'язати. У результаті цього розвивається творча активність дітей, проявляється їхня ініціатива.

З метою урізноманітнення форм проведення аналізу контрольної роботи можна запропонувати учням провести змагання «Хто швидше?» між рядами або між хлопчиками й дівчатками. До завдань змагання включаються приклади, аналогічні завданням контрольної роботи, але такі, з якими можна впоратися усно. Це дає можливість більш ефективно проаналізувати контрольну роботу, оскільки під час такого змагання формується вміння зосереджуватися, спостерігати. А головне, підвищується інтерес дітей до математики.

На уроках можна проводити усні контрольні роботи, безпосередньо перед плановими контрольними роботами. На дошці записується умова. Учні, усно розв'язавши відповідне завдання, записують відповідь у зошит (відповідь записується за командою вчителя). Усна контрольна робота трохи відрізняється від традиційної. Тут учень ніби сам себе контролює за допомогою завдань учителя. Учень робить висновки про свій рівень засвоєння матеріалу, вчитель не бачить його невдач. Тому усна контрольна робота частіше має навчальний характер. Під час проведення усної контрольної роботи учень змушений працювати в темпі, який задає вчитель, контролювати свої дії і використовувати увесь матеріал теми. Очевидно, що, хоча такий урок і називається усною контрольною роботою, не завжди контроль є головною його метою.

Найвища мета уроку — навчання раціональних прийомів роботи, без яких неможлива творчість. Робота може тривати частину уроку або весь урок.

Незважаючи на позитивне сприяння усної роботи засвоєнню знань, формуванню вмінь та навичок, не слід надмірно нею захоплюватися. Важливо, щоб усна робота була органічно пов'язана і збалансована з письмовими видами роботи на уроці. Проведення усної роботи є одним із засобів навчання математики, а не є самоціллю.

Розділ ІІ. Нестандартні форми навчання - як один з видів навчання учнів

2.1. Урок як основна форма організації навчання.

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

— є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;

— кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;

— на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

— відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;

— є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

— спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів (класу) створює можливості для згуртування колективу дітей;

— сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів.

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від ознак, узятих за основу. За способами проведення виділяють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапами навчальної діяльності — вступні уроки, уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук). Перебуваючи на однакових позиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За класифікацією В. Онищука розрізняють такі типи:

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування вмінь і навичок;

3) урок застосування знань, умінь і навичок;

4) урок узагальнення і систематизації знань;

5) урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

6) комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

В. Онищук увів поняття мікро- і макроструктури уроку. Макроелементи визначаються завданнями уроку певного типу. Такими, на його думку, є етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення, систематизація. Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то макроструктура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури уроку належать засоби і способи розв'язання дидактичних завдань на кожному його етапі.

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку в цілому. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу, дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.

Вдосконалення уроку відбувається за такими аспектами:

а) різноманітність видів уроків (урок ділова гра, урок прес-конференція, урок КВК, урок-змагання, урок-консиліум, урок-твір, урок-винахід, урок-залік та ін.);

б) максимальна щільність уроку;

в) насиченість уроку різними видами пізнавальної діяльності;

г) запровадження самостійної діяльності в роботі учнів;

ґ) використання програмованого і проблемного навчання;

д) здійснення міжпредметних зв'язків;

е) подолання перевантаженості учнів.

Цікавими для теорії і практики є власне нестандартні уроки. Суть їх полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке викликало б насамперед інтерес в учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків слід віднести інтегровані, міжпредметні, театралізовані, сугестопедичні, уроки з різновіковим складом учнів та інші.

Інтегрованими називаються уроки, мета яких — подати матеріал кількох тем блоками (В.Ф. Шаталов). Міжпредметні — уроки, які ставлять за мету "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів. Театралізовані уроки проводяться в умовах чинних програм і відведеного навчальним планом часу. Вони викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Сугестопедичні уроки ще досить рідкі, тому що механізми дії підсвідомого поки технологічно не розроблений щодо педагогіки та окремих методик. Уроки з різновіковим складом учнів мають на меті подати блоками матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих "зунів" (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних.

2.2.Cуть нестандартних форм діяльності при викладанні математики

Сучасна педагогіка і психологія спрямовують свої зусилля на те, щоб виявити здібності, можливості та потреби кожного учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Одним із шляхів досягнення цієї мети є впровадження таких методів, засобів і організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо. Мова йде про інновації в педагогіці – відкриття нових форм, методів та засобів педагогічної діяльності; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем навчання і виховання. Цінність їх полягає в тому, що освітня, розвиваюча та виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.

Нетрадиційні форми роботи вчителя навчають, організовують , розвивають пізнавальні можливості учнів; сприяють розвитку логічного мислення та аналітичних здібностей школярів; стимулюють і підвищують їх інтерес до вивчення математики; розвивають вміння приймати правилі рішення в різних життєвих ситуаціях, тобто готують до реального життя.

Таким чином, особливостями нетрадиційних форм і методів навчання є:

особиста орієнтація; висока активність всіх учасників; творчий підхід до розв’язання поставленого завдання; прагнення передбачити можливі наслідки прийнятих рішень; наявність нестандартних ситуацій; дух змагання;

вміння працювати в парі чи в групі; самостійна творча робота; висока відповідальність кожного учасника за свої дії.

2.3.Класифікація нетрадиційних педагогічних технологій.

1) Організаційні форми:

- класно-урочні;

- альтернативні;

- академічні;

- клубні;

- індивідуальні;

- групові.

3) Підхід до дитини:

- особисто орієнтований;

- гуманно-особистий;

- технологія співробітництва.

Все більше застосування на практиці знаходять окремі форми і методи, які притаманні інноваційним технологіям. Найбільш поширеними з них є такі: ділова гра; інтегрований урок; урок – семінар; урок конкурс; зустріч за круглим столом; брейн – ринг; урок – бенефіс; бліц – турнір; урок – подорож; КВК; урок – казка.

Інтегрований урок – це урок, в якому поєднується декілька шкільних предметів і відбувається зв’язок між ним. Інтегровані уроки математики і фізики ( хімії, біології, астрономії, географії, економіки ) дозволяють усвідомити необхідність математичних знань і методів для розв’язання проблем інших наукових галузей. Інтегрований урок математики та української мови сприяє розвитку вміння правильно формулювати й висловлювати свої думки, дотримуючись культури мовлення; поєднує точність і творчість, мислення і образність думки.

Ділова гра – це модель процесу ухвалення рішень у реальному випадку з чітко виявленою структурою. Ділова гра дозволяє створити виробничу ситуацію, під час розв’язання якої гравцям необхідно знайти правильну лінію поведінки. У ході гри кожному учаснику необхідно максимально мобілізувати свої знання, досвід, практичні навички. Особливо цінним є те, що тут справа не зводиться тільки до механічного використання знань. Виробляється вміння мислити системно, продуктивно; пробуджується прагнення до пошуку нових ідей; виникає інтерес до предмету. А це вже крок до творчості.

Основна ідея ділової гри полягає в тому, щоб створити на уроці виробничу ситуацію, в якій учень, поставивши себе на місце людини того чи іншого фаху, відчує значення знань у виробничій сфері, самостійно оволодіє необхідним практичним матеріалом, застосує отримані знання на практиці.

Ділову гру можна організувати з питань економіки і бізнесу, екології, банківської справи. Саме під час використання такої форми роботи відбувається професійна орієнтація учнів, їх знайомство з основними видами діяльності людини.

Урок у формі усного журналу має значне пізнавальне навантаження і служить вдалим підсумком вивчення будь-якої теми. Така форма проведення уроку через чергування інформаційних та контролюючих сторінок не втомлює дітей і дає їм позитивний заряд.

Зустріч за круглим столом або урок – конференція дозволяє учням відчути себе фахівцями тієї чи іншої спеціальності: економістами, технологами, банкірами, підприємцями, інженерами, які розв’язують проблеми різних галузей життя, застосовуючи математичні знання.

Урок – бенефіс або ,, свято однієї задачі ’’ – це урок, під час якого визначається значущість, необхідність, часте використання тієї чи іншої теореми, ,, опорної ” задачі, математичного поняття чи геометричної фігури.

Дидактична гра - широко використовується як засіб навчання, виховання, розвитку особистості учнів. Гра – це творчість, гра – це праця. У процесі гри в дітей формується звичка зосереджуватися, мислити самостійно; розвивається увага, уява, прагнення до знань.

Не обов’язково дидактичні ігри проводити на підсумкових уроках з тієї чи іншої теми: бліц – опитування, естафету, вікторину можна вдало застосовувати під час актуалізації опорних знань чи закріплення вивченого матеріалу та на традиційному уроці.

Використання інноваційних технологічних елементів і вироблення чітких рекомендацій щодо їх застосування істотно полегшують роботу вчителя, допомагають підтримати інтерес учнів до предмету, служать базою для творчої співпраці педагога та школярів.

2.4.Особливості нетрадиційних форм уроків в сучасній школі
Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від планових, для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності студентів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення між предметних зв’язків, усунення перевантаженості учнів.
Цікавими для теорії та практики є власне нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню.
Крім провідної форми організації навчальної діяльності учнів – уроку, використовують також допоміжні форми: семінари, практикуми, лекції, навчальні екскурсії, предметні гуртки, факультативні заняття, індивідуальні т та групові консультації. Все більша кількість учених схиляється до думки про доцільність створення циклів уроків, проведення яких сприяло б залученню учнів до тих видів діяльності, в процесі яких досягаються намічені цілі. Циклом називають певну послідовність уроків, об'єднаних за будь-яким критерієм, яка може повторюватися. Так, за І. Підласим, цикл може включати: вступний урок; уроки засвоєння нових знань; уроки розвитку но-вих умінь, навичок; уроки узагальнення, систематизації; уроки контролю та корекції знань і вмінь; підсумковий урок.
Під час організації та проведення уроку необхідно дотримуватися певних вимог, а саме: загальних, виховних, дидактичних, психологічних, розвиваючих та гігієнічних. Виховні вимоги передбачають реалізацію виховних функцій навчання. Дидактичні задачі уроку реалізуються в реальній педагогічній діяльності через учбові задачі (задачі для учнів). Це вирішення учнями задач, виконання вправ, розбір речень тощо. Ці задачі відображають навчальну діяльність учнів в конкретних навчальних ситуаціях. Психологічні вимоги поляга-ють у врахуванні психологічних особливостей учнів, стимулюванні позитивного ставлення до навчання, формуванні позитивної мотивації. Розвиваючі – сприяють гармонійному розвитку дитини. Гігієнічні вимоги спрямовані на забезпечення на уроці умов, що не шкодять здоров’ю учнів тощо.

2.5. Шляхи використання нетрадиційних форм навчання.
       Форма навчання – цілеспрямована організація взаємодії вчителя і учнів, що характеризується розподілом навчально-організаційних функцій, добором і послідовністю ланок навчальної роботи, режимом часовим і просторовим ;цілеспрямована, чітко організована, змістовно насичена й методично забезпечена система пізнавального та виховного спілкування, взаємодії, відносин учителя й учнів. Функції форм навчання: навчально-освітня, виховна, організаційна, психологічна, розвиваюча, інтегративно-диференційна, систематизуюча, координаційна, стимуляційна;
спосіб організації навчання на різних його рівнях. Сутність першого рівня охоплює всі явища, що стосуються навчання як педагогічного процесу в цілому. Названому рівню відповідають системи навчання: індивідуальна; індивідуально-групова; групова. Сутність другого рівня охоплює групу явищ, що стосуються відносно самостійної ланки навчального процесу - навчального заняття. Зокрема застосовуються такі форми: урок, лекція, семінар, навчально-практичне заняття, екскурсія, дидактична гра, залік, колоквіум, домашнє завдання. Сутність третього рівня характеризує навчальну діяльність учнів на занятті: колективна (колективно-фронтальна,колективно-групова, робота в парах);індивідуальна (індивідуально-фронтальна, індивідуально-групова, індивідуальна);зовнішня сторона організації навчального процесу, пов'язана з кількістю учнів, які навчаються, часом та місцем навчання, а також порядком його здійснення.
Основні форми організації навчальної роботи: урок,
екскурсія, заняття в навчальних майстернях, форми трудового та виробничого навчання, факультативні заняття, домашня робота, форми позакласної навчальної роботи (предметні гуртки, студії, наукові товариства, олімпіади,конкурси).
         Індивідуальна форма організації навчання: кожен виконує свої завдання самостійно, незалежно від інших. Індивідуальна робота дозволяє диференціювати зміст педагогічного процесу, засоби, способи дій, види діяльності школярів; створює сприятливі умови для самовираження особистості; врахування у процесі навчання індивідуально-типологічних особливостей нервової системи, здібностей, темпераменту, рівня інтелектуального розвитку дитини. Дана форма організації навчання полягає у тому, що учень виконує свої шкільні завдання незалежно від товаришів, користуючись при цьому допомогою вчителя безпосередньо (коли виконує домашню роботу на основі рекомендацій, отриманих у класі); учень виконує навчальні завдання індивідуально, користуючись при цьому безпосередньо або опосередковано допомогою викладача (репетиторство, вивчення підручника).
       Переваги: дозволяє повністю індивідуалізувати зміст і темп навчання; здійснювати постійний і більш повний контроль як за ходом, так і за результатами роботи учня; вчитель одержує можливість модифікувати власну діяльність, пристосовувати її до мінливої, проте контрольованої, ситуації.
        Недоліки: невигідно з економічної точки зору; різко обмежує сферу впливу викладача; учень не має можливості співпрацювати зі своїми однолітками.
        Позитивні сторони: краще врахування особливостей кожного школяра (характер сприймання, мислення, уваги, пам'яті, рівень підготовки, особливості темпу роботи, інтереси, ставлення до навчання); дозволяє максимально диференціювати навчальні завдання за їх змістом, а також контроль і оцінку результатів.

        Слабкі сторони: потребує великих витрат сил і часу вчителя; забезпечуючи успіхи одного учня, призводить до зниження якості навчання інших учнів (враховуючи велику наповненість класів у частині шкіл).
        Групова форма організації навчання сприяє формуванню відповідальності, готовності надати допомогу іншому, поширює межі міжособистісних взаємин, розвиває пізнавальну активність та самостійність учнів.
         Групова робота може бути: однаковою за змістом для кожного члена групи; різною для кожного та комбінованою; застосовується як на уроках, так і під час виконання домашньої роботи, а також на заняттях за інтересами.
Форми цих занять: єдина для всіх групова робота має за мету одночасне вирішення на уроці постійними групами (3-5 чол.) одних і тих же практичних чи теоретичних завдань. Групова робота, індивідуальна для кожного, полягає в одночасному вирішенні на уроці або вдома постійними (з декількох людей) групами різноманітних завдань, до того ж кількість завдань може відповідати кількості груп або бути меншою. Групова комбінована робота полягає у поєднанні за необхідністю групової, єдиної для всіх роботи, з груповою роботою, різною для кожного. Бригадна робота характеризується виконанням постійними групами (бригадами) практико-виробничих завдань у шкільному кабінеті, навчальній майстерні, на шкільній ділянці або на виробництві; вчитель одночасно навчає цілу групу учнів, і спілкування в класі мас групову структуру; форма організації навчання в малих групах на основі співробітництва з чітко розподіленими ролями; клас тимчасово розподіляється на декілька груп. Даються єдині або диференційовані завдання. Дозволяє організовувати самостійну роботу школярів, вона сприяє формуванню потреби в самоосвіті. Є можливості співробітництва серед учнів.
        Головні ознаки групової форми уроку: клас на даному уроці розбивається на декілька груп для вирішення конкретних навчальних завдань; кожна група отримує певне завдання й виконує його спільно під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителя; завдання виконується у такий спосіб, який дозволяє враховувати та оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи; склад групи не постійний, вона добирається таким чином, щоб із максимальною ефективністю для колективу мали реалізовуватися навчальні можливості кожного члена групи. Така форма організації навчальних занять, за якою для певної групи школярів ставиться спільне завдання навчально-пізнавальної діяльності.

Позитивні сторони: більші можливості для врахування диференційованих потреб учнів, для кооперування діяльності школярів, для організації їхнього взаємоконтролю; значне підвищення інтересу учнів до навчання.

Слабкі сторони: загроза перекладання тягаря навчання на плечі самих учнів; при тривалій груповій роботі вчителю дуже важко постійно підтримувати в класі напружений робочий стан; насиченість програм навчальним матеріалом не дозволяє довго використовувати групову форму, оскільки темп вивчення нового матеріалу за нею порівняно невисокий; окремі учні, залишаючись пасивними, можуть скористатися результатами, які отримали інші учні.

Фронтальна форма організації навчання дає можливість взаємообміну, взаємозбагачення, емоційного «зараження»; створює умови для формування колективних почуттів, навичок колективної праці, школярі розв'язують загальними зусиллями певні завдання, працюють з однаковим матеріалом, застосовують одні й ті ж уміння, досягають спільних результатів.
Саме фронтальна робота передбачає формування індивідуальності, оскільки тільки порівнюючи себе з іншою людиною, оцінюючи себе й іншого, можна виробити своє, індивідуальне.

        Недоліки: розшарування на групи кращих та гірших; можлива неприязнь за соціальним статусом тощо.Дана форма організації навчання орієнтована не на середнього учня, а на те спільне, що властиве всім учням як членам даного колективу (поняття «спільне для всіх» і «середній учень» не співпадають). Вона ж (робота) покликана сприяти подальшому розвитку цієї спільності, що досягається однаковим залученням усіх до виконання спільного завдання; колективна робота, що потребує особливо високого ступеня активності і самостійності учнів, створює у порівнянні з індивідуальною роботою відносно сприятливі умови для організації суспільного зв'язку у шкільному класі; одночасне виконання загальних завдань усіма учнями класу.
        Позитивні сторони - вчитель забезпечує одночасне керівництво всіма учнями; активно керує сприйманням інформації, систематичним повторенням і закріпленням знань учнями всього класу.
        Слабка сторона - недостатнє врахування індивідуальних особливостей, темпу діяльності кожного школяра, рівня попередньої підготовленості. Майже немає ділового спілкування між учнями; клас виступає як єдине ціле, а кожний учень окремо бере участь у діяльності як член колективу, виконуючи доручену йому частину загальної роботи.
         Нетрадиційні форми навчання такі, що вже відомі в номенклатурі організаційних форм навчання, але їх актуалізація здійснюється в ті моменти, коли з'являються якісно нові соціальні завдання, з також форми, котрі відзначаються нестандартністю організації навчального процесу, забезпечуючи оптимальність розв'язання навчально-виховних завдань.
         Позаурочні форми організації навчання:домашня робота (закріплює знання, отримані на уроці, розвиває самостійність навчальної праці, формує потребу до самоосвіти); факультативи і предметні гуртки (диференціація навчання з урахуванням інтересів і схильностей учнів); додаткові заняття (індивідуальні, і групові) з метою попередження неуспішності, ліквідації пробілів у знан-нях учнів;практикуми в лабораторіях, майстернях, навчально-дослідній ділянці, що сприяють практичному викори-станню знань;семінарські заняття, ще дають простір для самостійної діяльності учнів;екскурсії на природу, виробництво, у музей, що збагачують наочність навчання; консультації, заліки, іспити, співбесіди. Семінарські заняття - обговорення класним колективом підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень, головних питань з основного розділу;
Практикум - форма навчального процесу, за якою учні самостійно виконують практичні чи лабораторні роботи, застосовуючи знання, уміння, навички; факультативні заняття - (від лат.- необов'язковий) - навчальний курс; не обов'язковий для відвідування; навчальна екскурсія (лат. - прогулянка) - форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання; предметні гуртки - науково-освітні гуртки, організовані з метою розширення й поглиблення знань учнів з різних предметів навчального плану школи й розвитку в них інтересу до відповідних галузей науки, художньої літератури й мистецтва, техніки тощо; домашня робота - самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків;допоміжні, позакласні, позаурочні, домашні, самостійні тощо. До них відносять: консультації, додаткові заняття, інструктажі, конференції, гурткові та факультативні заняття, клубну роботу, позакласне читання, домашню самостійну роботу учнів тощо. Для проведення цих занять не потрібен повний склад класу, вони проводяться поза розкладом обов'язкових навчальних занять: предметні гуртки, наукові товариства, олімпіади, конкурси, виставки учнівської технічної творчості.

2.6.Ефективність застосування нетрадиційних форм навчання.
Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних. Дидактика виходить з таких аспектів ефективності уроку:
керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напружена, досконало організована й результативна пізнавальна діяльність учнів; ретельна діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування здійснення і результатів навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчий підхід до розв'язання нестандартних завдань відповідно до наявних умов та можливостей; обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу ди-дактичних засобів; диференційований підхід до окремих груп учнів; ефективне використання кожної робочої хвилини на уроці; атмосфера змагання, стимулювання, дружнього спілкування, прогнозування навчальної діяльності, вибір на цій основі досконалої технології досягнень за-програмованих результатів.

Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу врахо-вувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.
Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Заціковила робота? Перейдіть собі по ссилці на початку тексту.